Судді, (не)гідні стати
членами Вищої
ради правосуддя

1. Як свідчить розслідування журналістів Слідства.Інфо, Богдан Моніч отримав посаду голови Ради суддів України завдяки голові ОАСК Павлу Вовку. Записи у кабінеті Вовка свідчать, що Вовк у співпраці з Андрієм Портновим активно впливав на процес обрання голови РСУ, координуючи його з представниками Адміністрації Президента, зокрема Русланом Рябошапкою.

Судячи з плівок, Богдан Моніч знав, що йому сприяють у призначенні головою і йому передали «завдання» від Павла Вовка.

«Вовк – Моничу передали месседж, что, бл*, вопрос Окружного суда вообще нах*й не подымал.
Ч: – Хорошо.
Вовк: – Никакого внешнего управления, никаких проверок и так далее.»

При цьому Вовк прямо підтвердив, що Моніч знає про це все:

«Вовк: … В противном случае, мы тогда не понимаем, нах*я мы вообще, бл*, помогли ему избраться, вот и всё. То есть, он же думает, что он же там, бл*, великий, он просто так избрался. На самом деле мы приняли решение заху*рить Ткачука. Посчитали, кто рейтинговый, посчитали, что, в принципе, если Бутенко неоднозначный, то можно «сыграть» в Монича, «сыграли» в Монича, понимаешь, как бы?Ч. – Только он этого не знает.Вовк: – Он это всё знает, он это всё знает. Вовк: – А за, за всем этим просто стояли, где-то в стороне, мы.»

2. Із записів НАБУ випливає, що ключовим «завданням» Вовка було забезпечити, щоб ОАСК не перевіряли. Хоча такі підстави для перевірки були. Першим розпорядженням Моніча на посаді голови РСУ було зупинення розпорядження № 4 його попередника про перевірку ОАСКу  «до розгляду зазначеного питання на засіданні Ради суддів». Низкою юридичних маніпуляцій питання перевірки ОАСК було зняте з розгляду і більше до нього не повертались, хоча були усі підстави. Таким чином вказівка Вовка про «ніяких перевірок» була виконана.

3. Після оприлюднення «Плівок Вовка» Моніч не лише не засудив імовірне захоплення державної влади суддями ОАСК, але й публічно виступав на захист Павла Вовка та суддів ОАСК, критикуючи НАБУ. У своїх зверненнях Богдан Моніч брехав, що після публікації записів НАБУ суддям ОАСК не було вручено підозри, хоча це не так — про підозру повідомлено Павлу Вовку, Ігорю Погрібніченку, Євгену Аблову та Ігорю Шепітку. Ця справа вже передана до ВАКС.

4. Богдан Моніч активно виступив проти ідеї ліквідації ОАСК після того, як Президент вніс відповідний законопроєкт у парламент. Він був доповідачем у цьому питанні та підготував звернення до Президента та парламенту проти такої ліквідації.

5. Богдан Моніч послідовно виступав проти реформи ВРП та діяльності Етичної ради, а також активно блокував створення Етичної ради після ухвалення закону про очищення ВРП. Унаслідок таких дій голови Ради суддів призначення членів Етичної ради затягнулось майже на 2 місяці.

6. Наприкінці травня 2022 року напередодні конкурсу на посади суддів КС Фундація DEJURE подала запит до Ради суддів із вимогою надати перелік кандидатів до Конституційного Суду та їхні документи, подані РСУ. У відповідь РСУ за підписом Богдана Моніча незаконно відмовила у наданні такої інформації. Відмова Моніча була мотивована тим, що документи «містять велику кількість персональних даних, які відносяться до чутливої інформації», і які підлягатимуть знеособленню, а це вимагає «проведення змістовного аналізу та певних інтелектуальних зусиль». Така відмова викликала публічну реакцію Фундації DEJURE, яка 15 червня 2022 року публічно повідомила про подання відповідного позову до суду на дії РСУ. Адвокат Роман Маселко подав повторний запит, на який інформацію РСУ вже надала. Надалі цю відповідь у РСУ намагалися використати у відзиві на позов, переконуючи суд відмовити у задоволенні позову.

Додаткова інформація:

‍Відповідно до декларацій за 2015-2016 роки суддя отримав у подарунок від своєї матері кошти в розмірі 60 000 грн. У 2019 році суддя отримав в подарунок від матері кошти в розмірі 450 000 грн. Мати судді є пенсіонеркою, останнє відоме місце роботи — паспортист комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №9 Житомирської міської ради. А тому незрозумілими є джерела походження коштів на такі подарунки у матері судді.

1. Суддя ухвалив рішення, на підставі якого у вересні 2013 року відбулось рейдерське захоплення ТЦ «Глобус» на Майдані Незалежності у Києві. Суддя поновив на посаді ТОВ «ЛР Глобус» директора Олену Морріс, яку нібито незаконно звільнили у травні. У жовтні 2013 Апеляційний суд міста Києва скасував рішення судді, оскільки встановив, що позивачка ніколи не перебувала у трудових відносинах ТОВ «ЛР Глобус», тим більше як директорка, а суд першої інстанції обґрунтував своє рішення вигаданими обставинами. 22.10.2013 Вища рада юстиції внесла подання до Верховної Ради України про звільнення судді за порушення присяги. Після початку перевірки ВРЮ суддя подав заяву про звільнення з посади у зв’язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров’я. Однак, через початок Революції Гідності парламент не встиг розглянути подання, тож суддя 24.02.2014 подав заяву про відкликання своєї заяви про звільнення за станом здоров’я та залишився на посаді.
‍
2. 15.07.2017 суддя обрав запобіжний захід директору Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» Роману Тимківу, на той момент підозрюваному в розкраданнях коштів під час закупівлі двигунів, що призвело до збитків державі на 28 560 000 грн.

Суд обрав тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 2 000 000 грн. При цьому з урахуванням майнового стану прокурори наполягали на розмірі застави рівному до розміру збитків — 28 560 000 грн. Центр протидії корупції також звертав увагу, що обраний розмір застави є низьким відносно статків посадовця — лише задекларовані коштовні годинники Романа Тимківа дорівнюють розміру застави.

3. Відповідно до декларації за 2015 рік, 28.07.2015 суддя набув у власність авто Toyota Camry 2008 р.в. Вартість авто вказана 149 000 грн. тобто, менш ніж 7 тисяч доларів. Через кілька років суддя продав автівку вже за 405 000 грн або 16 тисяч доларів. Схоже, кандидат занизив вартість авто при купівлі задля уникнення фінмоніторингу та обов’язку пояснювати походження коштів.

У 2012 році дружина кандидата придбала квартиру у Києві площею 81,4 квадрата за 350 тисяч грн. Тобто приблизно за 43 тисячі доларів. Втім, у 2020 році дружина Оксюти продала це ж помешкання за понад 3 млн грн (приблизно 120 тисяч доларів)

4. 18.07.2018 дружина судді набула у власність авто AUDI A4 ALLROAD 2017 року за 904 864 грн. Однак, суддя не подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

5. У деклараціях за 2016, 2017 та 2018 суддя декларував за дружиною об’єкти незавершеного будівництва — дві квартири площею 77,07 та 77,65 кв.м (а також з 2017 року ще два паркомісця та підвал, а з 2019 року ще один підвал). Власником цього майна вказано Генеральну прокуратуру України (зараз — Офіс Генерального прокурора). При цьому у декларації вказано, що «об'єкт повністю або частково побудований з матеріалів чи за кошти суб'єкта декларування або члена його сім'ї». У відкритих джерелах відсутня будь-яка інформація, яка вказувала б на зв’язок дружини судді та ГПУ. У декларації за 2019 рік ці квартири та приміщення уже вказані як добудована власність дружини, однак вартість майна не вказана. Prosud повідомляв, що станом на 2017 рік квартири такою площею у цьому будинку коштують щонайменше 150 000 доларів, тобто орієнтовно 3 000 000 грн, що перевищує задекларований дохід дружини.

6. У декларації за 2017 рік суддя вказав, що його дружина отримала 834 716 грн інвестиційного прибутку за операціями з цінними паперами та деривативами. Джерелом доходу вказане ТОВ «І-ІНВЕСТ» з кодом ЄДРПОУ – 36473565. У Єдиному державному реєстрі з такою назвою і таким ЄДРПОУ будь-яке підприємство відсутнє. Натомість є підприємство ТОВ «І-НВЕСТ» з кодом 36473568. Дружина судді не була засновником або керівником ТОВ «І-НВЕСТ» з кодом 36473568. До того ж, це підприємство фігурувало у двох кримінальних провадженнях (КП №22015101110000121 та №22017101110000019) як таке, що має ознаки фіктивності та функціонує як конвертаційний центр. Зважаючи на це, факт, що дружина отримала дохід від цього підприємства створює обґрунтовані підозри, що вона є частиною схеми та отримала свій дохід незаконно.

7. Суддя згадувався в одному з епізодів записів прослуховування кабінету колишнього керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарія Холодницького у межах так званої «акваріумної справи».

Зокрема, в одному з епізодів, про який йдеться у скарзі директора НАБУ та Генерального прокурора, Холодницький поговорив зі своїм заступником Володимиром Кривенком, і той пообіцяв, що вранці зателефонує заступникові голови Солом’янського суду Києва Тарасу Оксюті, щоби той «відмовив детективам НАБУ в проведенні обшуків у компанії «Акварелі Девелопмент Холдінг».

8. Цікавими також є зв'язки кандидата: так, його брат з 2014 року є помічником голови ОАСК Павла Вовка (головного фігуранта кримінальних справ за так званими «Плівками Вовка»). А науковим керівником при захисті дисертації Тараса Оксюти був ніхто інших як одіозний Олег Татаров.

Додаткова інформація:

1. Тесть судді у 2002-2006 роках був помічником народного депутата Петра Сабашука, який у 2014 році знову був обраний до парламенту від політичної партії «Блок Петра Порошенка». При цьому, Петро Сабашук не голосував за зняття недоторканності, затримання й арешт Олександра Онищенка у межах кримінального провадження у «газовій справі». Сам суддя Оксюта постановив ухвалу у «газовій справі» про застосування домашнього арешту як запобіжного заходу в кримінальному провадженні щодо підозрюваної Мар’яни Гречанюк.

2. За інформацією журналістів, попри доводи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про відсутність вільних засобів електронного контролю на території міста Києва та Київської області, суддя все одно обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

3. У деклараціях з 2016 року у власності дружини судді знаходиться годинник Hublot. У жодній з декларацій не вказана вартість цього годинника. Ціна на годинники цієї марки досягає до 200 000 євро. Потребує уточнення, за які кошти він був придбаний.

1. У 2012 році кандидат з дружиною придбав будинок на 176 квадратів та землю під Києвом і при цьому ще й заощадив 1,2 млн грн. Важко зрозуміти, як таке можливе, враховуючи суддівську зарплату на рівні 16-20 тисяч грн в місяць і роботу дружини на державному підприємстві «Преса».

2. Суддя, ймовірно під впливом, ухвалював рішення, яким було остаточно закрито кримінальну справу прокурора Олександра Божка проти Андрія Портнова, колишнього заступника глави адміністрації Януковича. Це резонансна справа за фактами погроз та незаконного тиску Портнова на прокурора Божка, який здійснював процесуальне керівництво розслідуванням кримінальних проваджень щодо Портнова. Розслідування цієї справи спершу відверто затягували правоохоронці, а потім долучились і судді Шевченківського суду міста Києва. Остаточну крапку поставила колегія суддів апеляції, у складі якої був кандидат. У підсумку справу закрили у зв’язку з закінченням строків її розгляду попри те, що законодавство не передбачає строків розслідування кримінальних проступків, а тому справ не могла бути закрита.

3. Новов був одним з суддів, які допомогли близькому до Януковича Юрі Єнакієвському зняти санкції ЄС. У 2014 році Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження щодо Іванющенка на підставі заяви Центр Протидії Корупції. У грудні 2014 року Іванющенку повідомили про підозру в організації розкрадання «кіотських коштів». Втім, у січні 2016 року суддя Солом’янського суду на підставі заяви адвоката Іванющенка зобов’язав ГПУ закрити це провадження. Далі почалась судова тяганина: прокурор оскаржував це рішення, суди відмовлялись її розглядати. І так кілька разів, поки справа не потрапила до Верховного Суду, який дав чіткі вказівки та обґрунтування, чому суди мали б розглянути скаргу прокурора. Після цього справа потрапляє до Новова, який ігнорує вказівку Верховного Суду і втретє відмовляє прокурору. Такі дивні рішення українських судів Іванющенко використав для того, аби домогтись зняття персональних санкцій у Суді ЄС.

4. У 2019 р. вочевидь притягувався до адмінвідповідальності за порушення ПДР, внаслідок якого пошкодив автівку іншого учасника дорожнього руху. Порушника визнали винним, проте він залишився без покарання, оскільки минули відповідні строки по справі. У 2022 р. був знову притягнутий до відповідальності – за тією ж ст. 124 КпАП і справу знову не встигнули розглянути в суді.

5. Кандидат систематично допомагав водіям уникнути покарання за нетверезе водіння. З Єдиного реєстру судових рішень випливає, що він скасував близько 200 рішень судів перших інстанцій про притягнення водіїв до відповідальності за п’яне водіння. Значна кількість з них є сумнівними з точки зору законності.

6. Кандидат ухвалював рішення поза межами суду. Наприклад, у 2012 році під час власної відпустки ухвалив ухвалу у справі № 11/2690/1508/2012, ухвалу у справі № 11/2690/1508/2012, 16.08.2012 р. - ухвалу у справі № 11/2690/1218/2012.

Додаткова інформація:
‍
‍1. Сини кандидата – начальник відділу секретаріату ВККС та начальник управління Київської обласної прокуратури.

1. У 2019 році суддя отримала негативний висновок Громадської ради доброчесності та не закінчила проходження кваліфікаційне оцінювання у ВККС, оскільки не змогла відповісти на ряд питань про свої статки. У результаті члени ВККС взяли перерву в оцінюванні кандидатки, яка триває досі.

2. Суддя Корецька у дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук посилалась на свою наукову статтю, яка наче б то була опублікована у  Віснику Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Під час перевірки відповідного номера видання було виявлено, що така стаття у ньому не публікувалася. Відповідальним редактором цього видання був науковий керівник кандидатки. Також у дисертації кандидатка посилалась на наче б то свої наукові статті, автором яких виявлялися інші особи.

3. Суддя не задекларувала користування авто Lexus RX 350, будинком у с. Струмівка площею 188,2 кв. м, котрий офіційно придбав її батько, а також земельною ділянкою там же площею 900 кв. м. Під час кваліфікаційного оцінювання на запитання щодо походження коштів на купівлю майна батьком Корецька стверджувала, що батько відмовився сказати де він взяв кошти.

4. Згідно з майновою декларацією за 2020 рік, суддя та її чоловік користуються автомобілем Mercedes-Benz ML 250 Bluetec 2015 року випуску, який належить матері судді. Вартість авто аналогічної моделі, марки та року випуску станом на 20.06.2022 становить щонайменше 25 тисяч доларів США. Мати Корецької є пенсіонеркою, а її доходи за 2014-2017 роках становили всього 23 296 грн. Родина Корецької володіє земельними ділянками загальною площею 3 332 кв. м у селі Струмівка. Задекларована вартість усіх трьох ділянок є значно заниженою порівняно з ринковою. У 2021 році Вікторія Корецька придбала легковий автомобіль MAZDA TRIBUTE 2005 за 28 600 грн, при цьому ринкова ціна автомобіля — близько 6 000 доларів. Того ж року кандидатка придбала AUDI TT 2010 року за 110 550 грн. Ринкова ціна такого авто натомість перевищує 10 000 дол. США.

5. Суддя без поважних причин затягувала розгляд справ про п’яне водіння, що зрештою призвело до уникнення покарання правопорушниками — зокрема, у справах №158/1501/20, №158/361/20, №158/352/20.

1. У 2017 році, під час проходження конкурсу до Верховного суду, Громадська рада доброчесності прийняла негативний висновок щодо кандидата. З фактами викладеними у висновку погодилися члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та зняли Бершова з конкурсу до Верховного Суду.

У 2013 році суддя та його родина мали 474 641 грн сукупного доходу. Однак, протягом року  їм вдалось придбати наступне майно:

– Дружина кандидата придбала квартиру у Харкові біля Оперного театру площею 54 кв. м за 320 000 грн, хоча мінімальна ринкова вартість такої квартири складала 500 000 грн.  
– Кандидат придбав автомобіль Volkswagen Tiguan 2012 року випуску вартістю 337 478 грн.

– Матір Бершова 1946 року народження нібито придбала автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 3.0 2013 року випуску та передала його кандидату на праві користування. Вартість такого авто складала орієнтовно 1 млн грн. Кандидат не задекларував це авто у деклараціях за 2013-2014 роки. Виникає сумнів у походженні коштів на таке авто у матері. Відповідно до даних МВС, матір судді не має посвідчення водія, хоча на конкурсі до Верховного Суду суддя стверджував, що матір їздить на авто переважну більшість часу.  

– Дружина кандидата придбала квартиру у Ялті площею 52,8 кв. м  за 149 000 грн, при цьому ринкова вартість такого житла складала не менше 416 000 грн.

Також суддя не вказав у паперових деклараціях до 2015 року будинок площею 200 кв. м, посилаючись на те, що це недобудова. Розслідування Prosud свідчить про те, що у будинку давно проживають.

У 2020 році матір судді подарувала йому 850 000 грн, походження цих коштів потребує пояснення.

2. Кандидат обіймав посаду голови суду 5 разів поспіль, хоча закон дозволяє це робити не більше двох разів поспіль.

3. Суддя ухвалив мінімум 30 рішень російською мовою в період з 09.02.2007 по 10.08.2012. Відповідно до Конституції, акти державної влади мають бути складені винятково українською.

4. Кандидат був доповідачем в одній з резонансних справ. Зокрема, влітку 2014 року Харківська міська рада проголосувала за включення до почесних громадян міста члена комітету ради Російської Федерації з оборони та безпеки Олександра Шишкіна та російського бізнесмена Павла Фукса. Ці особи, будучи членами ради федерації федеральних зборів російської федерації, голосували за рішення, які дозволили анексію Криму та військову агресію росії проти України у 2014 році.

За клопотанням прокуратури це рішення було скасоване в першій інстанції, однак апеляційна, за головуванням Геннадія Бершова, стала на сторону мера Харкова Геннадія Кернеса.

Додаткова інформація:
‍
‍1. Відповідно до декларації за 2021 рік у власності дружини судді надалі знаходиться квартира 52,8 кв.м у Гурзуфі, АР Крим.

1. У 2009 році кандидат ухвалив рішення у справі № 6/193/09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парма» до Миколаївської міської ради, третя особа Автогаражний кооператив «Парма» про визнання права власності. Суддя ухвалив остаточне рішення у рекордно швидкі строки - за 3 тижні та 1 засідання, - повністю задовольнив позов та визнав за позивачем значну кількість будівель та споруд. Вищий господарський суд України постановою скасував рішення Ткаченка, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції. У рішення ВГС України відзначив, що суд не встановив обставин справи, не мотивував свого рішення і фактично визнав право власності на майно, яке є самочинним будівництвом. Незаконність рішення Ткаченка, його невмотивованість та швидкість розгляду свідчить, що найімовірніше воно було реалізацією доволі поширеної на той час корупційної схеми обходу законних правил введення в експлуатацію збудованої нерухомості.

На додаток, як випливає з рішень у справі № 487/1004/16-ц, № 487/5524/18, № 487/5705/16-ц під час розгляду справи №6/193/09 мав в користуванні гараж в АГК «Парма». Також кандидат неодноразово судився з цим гаражним кооперативом за гаражний бокс, яким він користувався, адже кооператив стверджував, що кандидат не має законних підстав для користування ним. Врешті за рішенням суду у справі № 487/5705/16 кандидат повинен був повернути кооперативу цей металевий гаражний бокс (придбаний АГК «Парма» у МП «Парма» по договору від 22.08.1993р.), однак відмовився виконати це рішення. Позивач змушений був звернутися до суду з вимогою витребувати гараж з чужого незаконного володіння. Суди кількох інстанцій задовольняли вимоги гаражного кооперативу.

Суди також розглядали позови кандидата до керівника цього гаражного кооперативу, в яких кандидат вимагав повернення боргу. Ткаченко стверджував, що керівник заборгував йому 69100 грн за договором усної позики.

2. Неодноразово брав участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя. 2018 р. подавав заяву для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Але рішенням ВККС йому було відмовлено у допуску до 2-го етапу кваліфікаційного оцінювання, оскільки визнано таким, що не склав іспит та не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Брав участь у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду України, проте не потрапив до списку кандидатів, яких рекомендувала РСУ.

3. На кандидата надходило багато скарг щодо виконання своєї роботи. Так, у 2010 р. до ВРЮ надходило подання одного з її членів з пропозицією звільнення Ткаченка із посади судді господарського суду Миколаївської області за порушення присяги. Дана пропозиція згодом була відхилена.

2015 р. до ВРП надходила скарга із Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя від голови ФГ «Оазис», в якій було вказано на порушення норм чинного законодавства України кількома суддями цього ж суду – у тому числі й Ткаченком.

4. Допускав розбіжності в деклараціях чи взагалі не декларував майно. Наприклад, в електронній декларації за 2015 р. Ткаченко задекларував об’єкти нерухомості, що будуються (квартира 34,5 кв.м, садовий (дачний) будинок 30 кв.м, гаражний бокс для човна з другим поверхом 140, металевий бокс 24 кв.м, гараж 24 кв.м). Але в паперовій декларації за 2015 р. така інформація відсутня. З 01.01.2004 р. орендує земельну ділянку площею 400 кв. м, яку вказував у деклараціях 2015-2020 рр., але чомусь не зазначав у 2012-2015 рр. У цей же період декларування не вказував і ціну автівки Toyota Land Cruiser, яку придбав у 2008 р.

Лише в декларації за 2019 р. повідомляв, що спільно з дружиною набув у власність квартиру, в інших деклараціях цього не зазначав. До речі, ціна квартири, згідно з інформацією, наданою суддею, становить 12 грн (66,8 кв. м у м. Миколаєві).

5. Багаторазово ухвалював рішення, перебуваючи у відпустках чи на конференціях. Ткаченко уклав щонайменше 69 таких ухвал, рішень, постанов чи судових наказів період з 2006 по 2021 рр.

6. У 2016 р. двічі притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Однак в декларації доброчесності того ж року написав, що ним не здійснювалися вчинки, які можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності.

7. Принаймні з 2016 р. по 2020 р. був членом відокремленого підрозділу ГО «Асоціація суддів господарських судів України» у Миколаївській області. Організація зверталася з відкритим зверненням до Президента України із закликом ветувати закон № 1635-ІХ, що запровадив відкритий конкурс на посади у ВРП, в якому кандидат бере участь.

1. У 2015-2017 роках ухвалив мінімум 5 рішень російською мовою, хоча, відповідно до Конституції, акти державної влади мають бути складені винятково українською.

2. 26 березня 2018 року кандидат перебував на 8 годинному навчанні в Школі Суддів водночас у реєстрі судових рішень наявно 3 ухвали кандидата винесені в той же день.

3. У 2007 і у 2012 роках кандидат придбав однокімнатну та трикімнатну квартиру в одному й тому ж будинку. При цьому, вартість квартири площею 31.5 кв.м придбана у 2007 році склала 358 835 грн. або ж 71 056 тисяч доларів США за офіційним курсом НБУ. А вартість квартири площею 55,5 кв.м у цьому ж будинку у 2012 році становила 37 343 грн або ж 4 762 тисячі доларів США за офіційним курсом НБУ на день купівлі. Викликає сумніви як кандидат зміг придбати трикімнатну квартиру в майже 10 разів дешевше однокімнатної. Суддя також вказав, що придбав гараж у тому ж 2012 році за $6 тисяч. Тобто дорожче за квартиру.

У декларації за 2020 рік суддя вказав дружину Марину. Її річний дохід склав лише 42 544 грн. При цьому, того ж року дружина Бондарєва стала власницею нежитлових будівель у селі на Сумщині, звідки родом сам суддя. Приміщення загальною площею понад 4000 квадратів оцінюються в 585 000 грн. Також кандидат вказав, що дружина тримає готівкою 1,75 млн грн та позичила третій особі понад 5 млн грн.

Додаткова інформація:
‍
‍1. Кандидат ухвалював рішення на користь компанії олігарха Фірташа ПАТ «Дніпропетровськгаз». Зокрема, постановив ухвали у липні 2018 та лютому 2019 про відстрочення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду за позовом Нафтогазу. Згідно з постановою, ПАТ «Дніпропетровськгаз» повинно було сплатити заборгованість  на загальну суму 361 960 034 грн на користь Нафтогазу.

2. Відповідно до системи Youcontrol особа з таким же ПІБ як у кандидата отримала 15.09.2008 у Раді адвокатів Дніпропетровської області адвокатське свідоцтво. В цей час кандидат працював помічником голови Господарського суду Дніпропетровської області, а на час зупинення свідоцтва (16.08.2012, на підставі заяви) – суддею цього суду. Потребує пояснення, чи Бондарєв, перебуваючи на посаді у суді, дійсно отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, і чи не бачить він у цьому порушення критеріїв суддівської етики та доброчесності.

1.  В деклараціях за у 2020 і 2021 рр. не показав садовий (дачний) будинок. У 2019 році мати судді стала власницею квартири, ціна якої Бурлакову невідома, попри те, що цю квартиру він почав декларувати у 2018 році як обʼєкт незавершеного будівництва. У тому ж таки 2019 році Бурлаков набув у власність квартиру площею 50,9 кв. м в Києві, але знов її не задекларував. У декларації 2018 року суддя згадав ще одну квартиру як обʼєкт незавершеного будівництва, що нібито будувався на гроші матері, проте, дохід матері у 2017 році склав усього 28 697 грн, тож джерело походження коштів у матері судді для будівництва квартири невідоме. У деклараціях є розбіжності щодо земельної ділянки, власницею якої є дружина судді: спершу він декларував її площу 1150 кв.м., а потім вдесятеро більшу - 11 500 кв.м. Зі вступом на посаду судді задекларував дохід від відчуження корпоративних прав у ТОВ «Інформаційне агентство «ТВ ТАЙМ», вартість ймовірно є заниженою.

Додаткова інформація:
‍
‍1. Станом на 14.09.2018, батько судді проживав на території Російської Федерації і є її громадянином.

2. Відповідно до даних порталу «Судова влада України» особа ж таким же прізвищем, іменем та по батькові була представником у справах в судах Фельдмана Олександра Олександровича. Цей Фельдман є сином того самого Фельдмана Олександра Борисовича, нардепа України з 4 по 9 скликання, ексдепутата «Партії регіонів України»), який під час виборів 2004-го року був довіреною особою Януковича. У своїй автобіографії, поданій для участі у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя, Бурлаков також  вказав, що з 24.04.2017 по 05.02.2019 працював на посаді радника гендиректора ПАТ «Концерн АВЕК та Ко», кінцевими бенефіціарними власниками якого є подружжя Фельдманів Олександра та Валентини.

1. У електронній декларації за 2015 рік суддя вказала, що чоловік користується автомобілем Audi Q7 2010 року. У паперовій декларації за 2015 рік така інформація відсутня. У власності чоловіка з серпня 2013 року перебував автомобіль Toyota Camry 2013 року випуску, який у липні 2014 року знято з обліку для реалізації. У декларації за 2014 рік кандидатка не задекларувала дохід від відчуження цього авто.

2. У паперовій декларації за 2015 рік суддя задекларувала квартиру площею 58,5 кв.м у Києві, а також квартири площею 49,5 кв.м та 56 кв.м у м. Дніпрі. Водночас в електронній декларації того ж року кандидатка вказує квартири площею 58,3 кв.м у Києві, площею 105,60 кв.м та 54,50 кв.м у Дніпрі. У декларації за 2019 рік не вказаний власник авто Audi Q7, 2012 року випуску, яким користується її чоловік з 2015 року. Існує ймовірність, що ця автівка була оформлена на підставну особу.

3. У декларації за 2021 рік суддя задекларувала користування житловим будинком батьків площею 248,6 кв.м у м. Біла Церква вартістю 139 700 грн. Зважаючи на розміри будинку, виникає сумнів щодо правдивості задекларованої вартості будинку.

4. У 2021 році суддя ухвалила 11 рішень під час навчання в іншому місті.

5. Кандидатка є членом ГО «Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів». Ця організація  однією з тих, які звернулися з відкритим зверненням до Президента України, в якому закликали ветувати закон № 1635-ІХ, що запровадив відкритий конкурс на посади у ВРП, в якому кандидатка бере участь зараз.

Додаткова інформація:
‍
‍1. Під час проходження Кваліфікаційного оцінювання кандидатку запитали щодо її дисертації. Віхрова не відразу пригадала назву університету в якому захищала дисертацію, а також не  змогла згадати ані прізвища свого наукового керівника (назвала ім’я іншої особи), ані значення важливого наукового терміну «acquis communautaire», якого стосується написана нею робота. Це викликає сумніви щодо самостійності написання та захисту кандидаткою дисертації.

2. Чоловік судді – начальник Головного управління Державної податкової інспекції в Дніпропетровській області. Її свекор був членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також головою Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Раніше чоловік кандидатки працював на посаді начальника відділу нотаріату в головному управлінні юстиції у Дніпропетровській області й був звільнений «за власним бажанням». На цю посаду його поновила суддя Ніколайчук С.В., яка за інформацією ЗМІ є кумою подружжя Віхрових. У цій справі сторони чи сама суддя не заявляли відводів, що викликає сумніви у законності рішення. Цікаво також те, що чоловік кандидатки подав 4 позови про визнання протиправним наказу про його звільнення, які були розподілені на Ніколайчук С.В. і ще трьох суддів. Після цього позивач відкликав свою заяву у трьох справах, у результаті чого справу про звільнення вирішувала саме Ніколайчук С.В. І рішення у цій справі суддя ухвалила феноменально швидко - на наступний робочий день від дня відкриття провадження у справі.

1.  Кандидат входив у колегію суддів Касаційного адміністративного суду, яка скасувала рішення Вищої ради юстиції про звільнення судді Майдану Владислави Гудим. Суддя Гудим 19 лютого 2014 року без належних доказів винесла ухвали про взяття під варту двох учасників відомої ходи до Верховної Ради України 18.02.2014 по вул. Інститутській, що закінчилась масовим побиттям і вбивствами учасників протестів (справа № 755/5458/14-к та № 755/5450/14-к). Окрім того, на підставі підробленого рапорту інспектора ДАІ суддя позбавила прав керування водійку, яка брала участь в автопробігу Автомайдану до резиденції Межигір'я президента Віктора Януковича. Колегія суддів разом із суддею Жуком, попри практику Верховного Суду і ЄСПЛ, вирішила, що ухвала про взяття учасників протестів під варту і позбавлення водійки прав на три місяці були обґрунтованими.

2. У 2008 році суддя придбав квартиру у Тернополі за 606 000 грн. Водночас загальні доходи судді за 2003-2008 роки склали 58 674 грн, що у понад 10 разів менше вартості квартири. Жодних позик суддя не декларував.
‍
Додаткова інформація:
‍
‍1. Кандидат є членом, засновником та колишнім членом правління Громадської організації «Асоціація розвитку суддівського самоврядування України», а також членом Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів. 27.07.2021 ці організації разом іншими  суддівськими організаціями виступили із відкритим зверненням до президента України, в якому закликали президента ветувати закон № 1635-ІХ, який запроваджує відкритий конкурс на посади у ВРП, в якому кандидат бере участь.

2. Відповідно до декларації за 2021 рік суддя отримав дохід у розмірі 189 000 грн від продажу рухомого майна та 1 606 800 від продажу нерухомого майна. Однак, відповідно до декларації за 2020 рік у його власності перебувала лише одна квартира площею 111 кв. м, яка залишилась у його власності й у 2021 році. Також незрозуміло, яке майно продав суддя.

1. Кандидатка була суддею-доповідачкою колегії суду, яка прийняла рішення, що стало предметом перегляду та програшу України у ЄСПЛ. У 2008 році Україна програла справу «Яременко проти України» (заява №32092/02) у Європейському суді з прав людини. Тоді ЄСПЛ констатував, що українські органи не провели належного розслідування тверджень Яременка про тортури щодо нього, якими правоохоронці отримали його зізнання. ​​31.07.2009 Верховний Суд розглянув кримінальну справу щодо Яременка. Але залишив без змін вирок Апеляційного суду міста Києва від 20.11.2001.  Галина Канигіна була суддею-доповідачкою на цьому засіданні. Це рішення стало предметом перегляду у ЄСПЛ. У 2015 році Суд прийняв рішення у справі «Яременко проти України 2» (заява №66338/09) і констатував, що нове рішення знову ґрунтувалось на доказах, отриманих у порушення процесуальних прав, а визнавальні покази проти Яременка були отримані примусом. Тобто ВСУ проігнорував рішення ЄСПЛ, чим закріпив порушення прав громадянина України.

2. У 2016 році суддя купила земельну ділянку 610 кв.м у с. Глеваха Київської області за 149 000 грн. В Україні тоді був встановлений ліміт на готівкові розрахунки фізосіб за договорами  купівлі-продажу на суму більшу за 150 000 грн. Зважаючи, що вказана ціна всього на 100 грн менше ліміту існує підозра, що вона була визначена, щоб уникнути фін моніторинг та розрахуватися готівкою.

1.  Кандидат не задекларував жодного житла у деклараціях за 2012-2014 роки, пояснивши це тим, що разом із сім’єю проживав у друзів.
‍
2. Існує щонайменше 10 випадків, коли суддя допоміг водіям, які керували автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, уникнути відповідальності, зокрема через затягування строків розгляду справ, наприклад, тут і тут. У цих постановах суддя не пояснив, які обставини перешкоджали вчасно розглянути справу у межах строків притягнення до адмінвідповідальності за кермування напідпитку.
‍
3. Дружина кандидата працює у компанії пов’язаній з одеськими бізнесменами Борисом Кауфманом (депутатом Одеської міської ради 4 скликання) та Геннадієм Грановським. Пов’язані з ними юридичні фірми неодноразово фігурували у матеріалах журналістів-розслідувачів, зокрема проекту «Наші Гроші», а також згадувалися у контексті кримінального провадження Національного антикорупційного бюро України, зокрема щодо ймовірної змови мера Одеси з бізнесменами по приватизації Одеського аеропорту. До призначення суддею сам кандидат також працював у цій компанії.
‍
Додаткова інформація:
‍
‍1. Дружина кандидата, працюючи економістом управляючої компанії готельно-ресторанних комплексів, за 2020-2021 рік сумарно заробила трохи більше ніж 19 000 грн. Пояснень потребує такий низький дохід, адже він явно менший за мінімальну заробітну плату.

2. У конкурсі на посаду судді Верховного Суду 2016-2017 років кандидат отримав менший за мінімально допустимий бал за результатами іспиту (112 балів). Це може бути важливим для розуміння рівня професійних компетенцій судді.

1. У 2016 році Вища кваліфікаційна комісія суддів України за результатами первинного кваліфікаційного оцінювання визнала кандидата таким, що не підтвердив можливість здійснювати правосуддя. За іспит під час проведення первинного кваліфікаційного оцінювання судді виставлено такі оцінки: «знання права» - «потребує підвищення кваліфікації»; «здатність проводити судове засідання» - «потребує підвищення кваліфікації»; «здатність ухвалювати рішення» - «нездатний»; «здатність здійснювати правосуддя у суді відповідної інстанції та спеціалізації» - «загалом здатний». Суддя оскаржив це рішення у Вищому адміністративному суді, однак у рішенні відсутні пояснення, з яких підстав суд скасував оцінку ВККС. Після судового оскарження, у 2019 ВККС прийняла рішення про визнання кандидата таким, що підтвердив можливість здійснювати правосуддя.

2. У 2011 році ВККС направила пропозицію до Вищої ради юстиції про звільнення судді Шахтарського міськрайонного суду Донецької області Кобаля М.І. з посади за порушення присяги. Підстава — суддя Кобаль розглянув спір, який взагалі не міг розглядатись судом загальної юрисдикції, оскільки був між двома юридичними особами щодо права власності на готель Централь у Донецьку, а отже мав розглядатися Господарським судом. Вища рада юстиції відхилила пропозицію ВККС у зв'язку із пропуском встановлених законом строків притягнення судді до відповідальності. Тобто наявність порушення не спростовано.

3. З електронної декларації за 2021 випливає, що кандидат з 2015 року користується квартирою своєї матері у м.Київ площею 129 кв.м. вартістю 650 000 грн (орієнтовно 30 тис.доларів США на момент придбання). Мати кандидата проживає на Закарпатті. За даними Фонду держмайна, вартість такої квартири у цьому ЖК 2010 року складає 5 441 924 грн. Існує обґрунтований сумнів у походженні коштів на придбання квартири матір’ю кандидата, а також у тому, що мати купувала її для себе.

4. У 2014 році дружина кандидата придбала автомобіль Volkswagen Passat 2014 року за 482 402 грн. При цьому її загальний дохід за 2013 склав 14 265 грн, а судді 210 458 грн. У 2014 році дохід дружини був 19 700 грн, а судді – 353 445 грн. Враховуючи інші витрати подружжя, достатньо коштів для придбання автомобіля вони не мали.
‍
Додаткова інформація:
‍
‍1. Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 вересня 2020 року у справі № 640/17852/19 частково задоволено позов кандидата та вирішено стягнути з Державного бюджету України на його користь шкоду, завдану Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, в розмірі 1 861 435,22 грн. Суд вирішив, що неправомірними діями ВККС кандидату заподіяно шкоду, яка виразилась у недоотриманні суддівської винагороди. Представником кандидата був адвокат Кравець Ростислав Юрійович — фігурант «Плівок Вовка», з яких випливало, що голова ОАСК Павло Вовк використовував адвоката Кравця для подання штучних позовів, щоб забезпечити реалізацію його схеми, яка має ознаки низки злочинів.

1.  Суддя часто скасовувала рішення судів перших інстанцій щодо п’яного водіння та замість притягнення водіїв до відповідальності застосовувала до них заходи громадського впливу без належного обґрунтування або за обставин, які викликають істотні сумніви. Наприклад, у цій справі суддя Кружиліна передала водія, який у Харкові кермував напідпитку та за його свідченнями випив «пляшку горілки на двох», на поруки трудового колективу. У іншій справі суддя передала трудовому колективу водійку, яка в стані сп’яніння з 2,17 проміле алкоголю в крові скоїла наїзд на інше авто. За таких умов невмотивоване звільнення таких водіїв від покарання істотно підриває суспільну довіру до судової системи.

2. У 2012 році ВККС затвердила висновок, встановивши факти, які свідчать про порушення присяги кандидаткою та рекомендувала Вищій раді юстиції розглянути питання про звільнення її за порушення присяги судді, а саме за безпідставне неврахування експертизи при розгляді справи про відшкодування шкоди внаслідок ДТП. Вища рада юстиції відхилила рекомендацію про звільнення. Однак, Верховним Судом України та ВККС встановлено факт порушення судді.
‍
3. Син кандидатки у 2020 році набув у власність земельні ділянки площею 2232 кв.м та 2500 кв.м, а також будинок площею 49 кв.м у с. Первомайське на Харківщині. Задекларована вартість двох ділянок склала 41 200 грн, а будинку 20 000 грн. Однак такі ціни виглядають заниженими. Зокрема відповідно до довідки про оцінку майна, що формується на офіційному сайті Фонду державного майна  вартість земельної ділянки площею 2500 кв.м складає 180 831 грн. Не зрозумілим є походження коштів на придбання цього майна.

4. Мати кандидатки, яка є безробітною пенсіонеркою з 2005 року, у 2011 році стала власницею квартири в Києві. Є сумніви в наявності достатніх коштів для придбання такої квартири.

1. За інформацією Руху Чесно, суддя брала участь у так званій «кооперативній схемі Кернеса-Добкіна», за якою створюється обслуговуючий кооператив, у назві якого є словосполучення «житлово-будівельний», а потім йому безкоштовно видається ділянка під будівництво як відповідному кооперативу, хоча він таким не є. Через деякий час після того, як кооператив отримує землю, його переписують на третіх осіб. Відомо, що Кухар була співвласницею споживчого кооперативу «Престиж», що підтверджується інформацією з її декларацій за 2013-2018. Цей кооператив отримав земельну ділянку поряд з Саржиним Яром (елітний район Харкова) на вул. Мінській.

Кандидатка та її родина фігурували в історії з рейдерським захопленням Готелю «Київський» у м. Харків.

2. Суддя неодноразово забороняла мирні зібрання – пікети, акції протесту, агітаційні заходи. За це мала ряд скарг та дисциплінарних проваджень. Всі вони були залишені без розгляду.

3. Притягувалася до адмінвідповідальності за перевищення швидкості за кермом, проте в декларації доброчесності цей факт не відобразила.

4. Кандидатка також неодноразово допускала розбіжності в деклараціях. Так, в деклараціях за 2012-2015 роки Кухар не вказала жодного об'єкта нерухомості, яким би користувалася. Але вже в деклараціях наступних років зазначала, що з 2012 року користувалася квартирою у 130 кв. м. У 2019 році Марина Кухар проходила кваліфікаційне оцінювання і на запитання про квартиру повідомила, що питання власності «вирішується між спадкоємцями», яким вона не є. Але вже через місяць суддя отримала цю квартиру у спадок. Незрозуміло, на яких правах кандидатка за місяць потрапила в список «спадкоємців» та отримала квартиру. Імовірно, вона просто приховала купівлю нерухомого майна, щоб не декларувати його вартості.

5. У 2013 році судді вдалося купити Mercedes-Benz С180 дорожче, ніж її річний дохід за цей період. При цьому в цей період вона також подорожувала до Барселони та Анталії. На співбесіді у ВККС вона пояснила, що на той момент мала ще заощадження. Але у своїх деклараціях вона не зазначала жодних заощаджень чи позик для придбання цього автомобіля.
‍
Додаткова інформація:
‍
‍1. Сестра, двоюрідний брат та його дружина, а також дядько кандидатки — судді. Останній тричі поспіль обирався на посаду голови Харківського апеляційного господарського суду, хоча чинне законодавство України передбачає таке обрання не більше ніж на два терміни поспіль. Батько судді є директором КНП «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня», а її двоюрідний брат під час президенства Януковича працював заступником прокурора Харківської області, відтоді ж – співзасновник кількох бізнесів та член проросійських партій «Опозиційний блок» і згодом «Блок Кернеса». Нині заступник прокурора Сумської області.

1.  Має великий перелік скарг на свою діяльність. Так, в період з 2015 по 2020 роки їх було щонайменше 38 – від  правників та звичайних громадян. Всі вони залишалися без розгляду чи їм було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи.

2. Допускав розбіжності під час декларування майна. Так, у паперових деклараціях 2012-2015 рр. кандидат задекларував у власності чи користуванні гараж площею 95 кв.м, але надалі у 2015-2021 рр. інформація про зазначений об’єкт нерухомості відсутня, натомість в деклараціях 2015-2020 рр. фігурує гараж площею 24,60 кв.м. У паперових деклараціях 2013-2015 рр. суддя декларує у власності чи користуванні дружини садовий будинок площею 85 кв.м та гараж площею 76 кв.м, але не вказує цього у 2015-2021 рр., натомість у цей час, згідно з його деклараціями, у власності дружини є садовий будинок площею 85,5 кв.м, гаражі площею 45,7 кв.м та 29,9 кв.м.

У 2012-2018 рр. не відображав відомості про користування дружиною квартирою площею 77 кв.м, що перебуває у власності кандидата з 19.06.1997 р. Також у період 2012-2020 рр. не надавав жодних відомостей про користування майном дружини та про користування дружиною земельною ділянкою площею 1000 кв.м й трьома гаражами. Все це є порушенням закону.
‍
3. Неодноразово виносив судові рішення перебуваючи у відрядженнях чи на навчанні (до прикладу ухвалу у справі № 489/8616/14-к та, ухвалу у справі №474/191/15-к).

4. З 2014 до 2017 року кандидат обіймав посаду заступника голови суду, а з 2017 до 2020 був головою суду. Це є порушенням ч. 9 ст. 20 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого суддя, обраний на адміністративну посаду, не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки поспіль.

5. У 2016 р. суддя Міняйло виправдав заступницю начальницю з фінансів та економіки Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» Мозгову Марину Володимирівну, не знайшовши в її діях складу правопорушення. У лютому того року вона подала рапорт про преміювання підзвітних їй працівників, в тому числі самої себе – що є конфліктом інтересів.

Додаткова інформація:
‍
1. Особа з таким же ПІБ, як і кандидат, отримала адвокатське свідоцтво у 2019 році. Якщо підтвердиться, що цією особою є кандидат, то отримання свідоцтва перебуваючи на посаді судді є порушенням суддівської етики.

1. На каналі проєкту «Відкрий Суд» у Youtube є відео, де суддя в агресивній манері забороняє вільному слухачу проводити відеозапис відкритого судового засідання 24.02.2017. Обмеження щодо участі та знімання судового засідання стосуються проведення закритого судового засідання за вмотивованим рішенням суду. Також підставою припинення запису засідання та видалення із зали є перешкоджання здійснення засідання. З інформації, яка озвучена на відео, відсутня вказівка, що засідання є закритим, а також поведінка вільного слухача не була такою, що перешкоджала судовому засіданню. Дії судді не можна сприймати як порушення принципу гласності судового процесу.

2. Кандидатка двічі притягувалася до дисциплінарної відповідальності органами ВРП, при чому лише за три місяці 2020 року. У першому випадку суддя не вказала значну частину висновків суду в мотивувальній частині ухвали. У другому випадку суддя порушила строк розгляду заяв у справі, а потім необґрунтовано взяла самовідвід, що призвело до затягування розгляду (рішення ВРП 1, рішення ВРП 2).

3. Існує принаймні два рішення судді, викладені всупереч вимогам закону російською мовою (16.04.2015 та 22.04.2015). Як бачимо, рішення російською мовою ухвалювались кандидаткою навіть після початку вторгнення РФ на територію України, анексії Криму та  окупації частини Донецької та Луганської областей.

4. Існує принаймні 5 постанов, завдяки яким суддя допомогла водіям, які керували автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, уникнути відповідальності через затягування строків розгляду справ (зокрема, ця і ця).

5. Суддя зобов’язала інтернет-провайдерів закрити доступ до 426 веб-ресурсів, арештувавши їх майно. Підставою стала заява Олександра Пана, який звернувся до Голосіївського районного суду з вимогою накласти арешт на сотні інтернет-сайтів, які писали про нього і нібито принижують його есть та гідність. Суддя задовольнила позов. Вказане рішення спричинило сильне обурення у суспільства та публічних осіб. Зокрема, на таке рішення судді відреагував міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, заявивши, що не дасть заблокувати GitHub Gist. Зі сторони незалежного спостерігача очевидно, що таке рішення судді не є співмірним, адже стосується не лише тих матеріалів, які нібито принижували честь та гідність особи та щодо яких не було ухвалене рішення по суті, а й необмеженого обсягу матеріалів, включно з тими, які не стосувалися особи, для необмеженого кола користувачів ресурсів. Після суспільного резонансу 25.02.2021 кримінальне провадження було закрито, а блокування сайтів скасовано.

1.  З 2018 по 2020 роки кандидат був заступником директора з правових питань «Морського торговельного порту «Южний». ДБР розслідує кримінальне провадження про організовану в порту злочинну групу, яка діяла приблизно в той же період і мала корумповані зв'язки у правоохоронних органах. За даними слідства, до складу групи також входив заступник директора з правових питань. Слідство встановило, що перший заступник директора ДП «МТП «Южний» разом із колишнім заступником директора цього ж держпідприємства, керівниками приватних компаній та іншими особами впродовж 2017-2018 років організували схему, яка полягала у закупівлі товарів у підконтрольних організованій групі товариств за завищеною вартістю, внаслідок чого держпідприємству завдано збитків на суму 47 500 000 грн. Враховуючи масштабність встановлених органами правопорядку та аудиторами порушень, а також те, що кандидат займав топменеджерську посаду у порті, існує обґрунтована підозра, що Михайло Сидоренко щонайменше був обізнаний та толерував численні практики порушень тендерних процедур та системного нераціонального використання коштів підприємства за період роботи кандидата у порту.

Також сумнівними є обставини звільнення Михайла Сидоренка у зв’язку з відсутністю на робочому місці 4 місяці, тобто з кінця 2019 або початку 2020 року. Цей період збігається з проведенням слідчих дій органами правопорядку у кримінальних провадженнях щодо підприємства, відповідно до їх повідомлень. Це створює обґрунтовану підозру, що така відсутність на робочому місці могла бути зумовлена уникненням перебування на підприємстві під час слідчих дій. Відповідно до даних Youcontrol, кандидат оскаржує своє звільнення у суді.

2. У 2017 році кандидата було визнано винним у скоєнні ДТП на автомобілі Mercedes-Benz ML350 2012 року, однак кандидат не декларував його з 2012 року аж до моменту ДТП.

У 2022 році кандидата було знову визнано винним за порушення ПДР, але уже на авто ЗАЗ Lanos, якого немає в жодній декларації кандидата.
‍
3. У 2015 році кандидат став власником Mitsubishi L200 2011 року, але вартість не вказав. У 2018 році Сидоренко продав авто за 700 тисяч грн. Є сумніви, що офіційних доходів вистачило б для придбання такого авто.

У 2018 році дружина кандидата набула у власність автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року, вартість цього авто не вказана. Авто такої моделі й року випуску на сайті з продажу б/у автомобілів становить від 1 378 051 грн. Дохід кандидата та сім’ї за 2018 рік становив ​​1 377 831 грн. При цьому заощадження зросли на 27 000 доларів США. З урахуванням витрат на проживання та заощадження, доходів сім’ї недостатньо було для купівлі авто.

1. У 2021 р кандидат спричинив ДТП (ст. 124 КУпАП). Суд першої інстанції закрив справу у зв’язку з відсутністю складу правопорушення. Суд апеляційної інстанції скасував це рішення і закрив справу у зв’язку з закінченням строків для притягнення до відповідальності. В обґрунтуванні рішення суд зазначив, що у протоколі було вказано неправильний пункт ПДР (п. 10.2 замість п. 10.4) і суд першої інстанції повинен був повернути протокол на доопрацювання, а не закривати справу.
‍
2. Допускав розбіжності в деклараціях, не надавав відомості, не декларував майно. Так, у деклараціях 2021-2014 рр. Старіков зазначив житловий будинок площею 88,4 кв.м, який перебуває у власності, оренді чи на іншому праві користування членів сім’ї. Натомість в деклараціях 2015-2021 рр. даний об’єкт нерухомого майна вказаний як садовий (дачний) будинок.

В декларації за 2013 р. він задекларував придбання авто Porsche Cayenne 2007 р.в. за 31 тис. грн. Проте в деклараціях 2015-2021 рр. вартість автомобіля становить 80 тис. грн. Згідно з архівними оголошеннями автопродажу, у червні-травні 2013 р. аналогічне авто коштувало в районі 50 тис. доларів США (за курсом НБУ 399 500 грн.), що майже в 5 разів більше задекларованої суми.

В деклараціях 2015-2021 рр.  задекларував у спільній власності з дружиною квартиру площею 65.1 кв. м в Одесі, придбану в 2005 р. за 20 897 грн. Натомість в паперовій декларації за 2015 р. кандидат вказав, що орендував цю квартиру за 12 тис. грн. У 2012-2014 р. взагалі не декларував цей об'єкт нерухомості.

Також в деклараціях за 2019-2021 рр. вказував, що у 2019 р. його дружина придбала квартиру площею 46 кв. м в Одесі, вартістю 669 130 грн. Відповідно до оголошень з продажу нерухомості, будинок розташований в елітному ЖК «Graf» за 100 м від моря. Станом на липень 2022 р. вартість квартири площею 45 кв.м в цьому будинку становить 117 000 $ за об'єкт або ж 4 148 936 грн за нинішнім курсом.

У 2007 р. мати судді придбала авто Mercedes-Benz S600 2001 р.в., а у 2018 р. оформила довіреність на сина. Мати Старікова – пенсіонерка, останнє місце роботи якої це хімічний факультет ОДУ ім. Мечнікова, де вона працювала на посаді молодшого наукового співробітника.

В декларації за 2019 р. суддя не зазначив власників квартири площею 44,58 кв. м у Києві та земельної ділянки площею 583 кв.м у с. Михайлівка-Рубежівка Київської області.

Усі ці факти ставлять під сумнів законність їхнього придбання.

3. Допускав затягування судового процесу у принаймні 8 справах стосовно керування автомобільним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до уникнення порушниками відповідальності.

4. Приймав рішення російською мовою, керуючись Кримінальним процесуальним кодексом України 1960 року принаймні 8 разів. Однак 10.08.2012 р. набрала чинності нова редакція статті 19 КПК, яка виключила можливість застосування російської мови у судових документах.

5. Ухвалював судові рішення, не перебуваючи на робочому місці - окрема, у справах № 521/13554/17, № 521/6480/14-к

1. Отримав негативний висновок ГРД у 2019 р., через невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Суддя обіймає посаду голови суду більш ніж два строки підряд (а саме з 2009 р.), що прямо порушує чинне законодавство.

2. З постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області та матеріалу на сайті «Народна правда», відомо, що у 2018 р. суддю було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП через відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння під час керування транспортним засобом. Після зупинки автомобіля, суддя відмовився проходити тест на алкодрагер, посилався на суддівську недоторканість, поводив себе агресивно щодо правоохоронців та намагався здійснити наїзд на інспектора патрульної поліції – в результаті чого був затриманий. Суд наклав на нього штраф 10 200 грн з позбавленням права керування на 1 рік, але Стопник оскаржив цю постанову й в апеляції її таки скасували. Свою поведінку тоді й намагання втекти пояснював образою на патрульних.

У декларації доброчесності за 2016 р. вказав, що ним не здійснювалися вчинки, які могли мати наслідком притягнення його до відповідальності. Проте Управлінням Державної автомобільної інспекції в Хмельницькій області у жовтні 2015 року щодо нього було складено постанову за перевищення швидкості та стягнуто штраф у розмірі 255 грн.
‍
3. Допускав розбіжності в деклараціях, коли вказував нерухомість. У деклараціях 2012-2020 рр. зазначав у власності авто Mitsubishi Grandis 2006 р.в., але вже у 2021 інформація про нього відсутня. Тож якщо воно було продане, не було задекларовано прибуток від відчуження.

4. Кандидат є членом однієї з ГО, яка звернулась з відкритим зверненням до Президента України, в якому закликала ветувати закон № 1635-ІХ, що запровадив відкритий конкурс на посади у ВРП, в якому кандидат бере участь

Додаткова інформація:
‍
1. За пропозицією одного з членів Вищої ради юстиції у 2009 р. було подання про звільнення судді Стопника, проте ухвалою 227/0/15-12 від 07.02.2012 воно було залишене без розгляду.

1. Відповідно до щорічних декларацій за 2018, 2019, 2021 чоловіку кандидатки належить автомобіль Toyota Venza 2010 року випуску. Дата набуття права – 31.12.2018. Однак, у декларації за 2017 кандидатка зазначає дату набуття права на цей автомобіль 25.01.2011.
‍
2. У декларації за 2021 кандидатка не задекларувала дохід свого чоловіка. Варто зауважити, що відповідно до декларацій за 2015-2020 роки, чоловік судді отримував заробітну плату від ПП «Сент граніт стоун». Однак, за інформацією з ресурсу Youcontrol, діяльність цього підприємства припинено 06.02.2014 року. Чоловік судді є кінцевим бенефіціарним власником зазначеного підприємства, про що вона мала б вказати в деклараціях, однак не вказала.

3. Суддя намагалась заборонити відеофіксацію засідань у справі погроз Андрія Портнова прокурору Олександру Божку. Представником Божка був адвокат Роман Маселко Зважаючи на значний суспільний резонанс та вагу справи, керуючись ст. 11 Закону «Про судоустрій і статус суддів», він проводив відеозаписи усіх засідань у цій справі, а потім інформував суспільство про їх результати у соціальній мережі Facebook чи надавав коментарі ЗМІ. Перші два засідання Маселко вів відеозапис засідань без будь-яких питань з боку суду.  Про це свідчать технічні відеозаписи засідань від 31.03.2021 (відео та аудіо) та 25.05.2021 (відео та аудіо) надані Київським апеляційним судом, з яких чітко видно, що Маселко веде відеозапис на телефон, встановлений на триногу. Проте на шостому засіданні, яке відбулось 01.06.2021, суддя Юденко почала вимагати припинити відеозйомку засідання, бо на це не надавалось згоди. Зрештою відеозапис дозволили, але засідання всьоме перенесли. На наступному засіданні 09.06.2021 представник Божка у зв'язку з цими діями заявив відвід суддям Юденко та Кияшко, у якому було відмовлено. Одночасно ці судді заявили та задовольнили собі самовідвід.

Така поведінка судді є непоодинокою. Суддя неодноразово забороняла відеозйомку на портативні пристрої, наприклад, при розгляді справи  про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

На засіданні вели відеозйомку двоє стажерів проєкту Відкритий суд, однак суддя Юденко вимагала від них подання клопотання про відеозйомку, не передбачене законодавством.

Додаткова інформація:
‍
1. Кандидатка скасувала рішення суду першої інстанції у справі щодо притягнення Ігора Савлука до адміністративної відповідальності за хуліганство.

Ігор Савлук образив нецензурним словом «гандон» мера Тетіїва в присутності свідків. Суддя дійшла висновку, що «проявом дрібного хуліганства слід вважати не аби яку брутальну лайку, а таку, що є нецензурною, однак і цього у даному випадку не встановлено, а навпаки, матеріали справи свідчать про зворотнє, а саме про те, що фразою «гандон» в контексті розмови ОСОБА_1 порівняв ОСОБА_2 з французьким письменником-фантастом «Ів Гандон», оскільки вважав, що той розказує фантастичні речі.»

Таке обґрунтування рішення не є достатнім та переконливим. Це рішення набуло широкого розголосу у ЗМІ та громадськості.

1. Кандидат обіймає посаду голови суду починаючи з 2004 року безперервно і донині, що є порушення чинного законодавства.

2. З приводу дій судді неодноразово подавалися скарги та звернення, а у 2018 р. його було притягнуто до відповідальності Третьою дисциплінарною палатою ВРП за неприпустимі висловлювання, що порушували презумпцію невинуватості. Юрченка було тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя строком на чотири місяці з направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань суддівської етики та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя. Щоправда, через 3 місяці дане стягнення було замінено на попередження.
‍
3. У 2019 р. ГРД затвердила висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. Він багаторазово допускав розбіжності в декларуванні майна чи взагалі вчасно не вказував його; у 2012 р. ухвалив принаймні два судових рішення російською мовою (після набрання чинності закону, який забороняв це здійснювати); понад 2 рази, як дозволяє закон (а саме 5 разів) підряд обіймає посаду голови суду. Також Юрченко допускав безпідставне затягування розгляду справи, а також не повідомляв у встановлений законом строк про втручання у свою діяльність щодо здійснення правосуддя. Це стало причиною для його ж дисциплінарної відповідальності у формі догани.

4. У 2012, 2015, 2016 рр. під час відсутності на робочому місці (відпустки, підготовки) кількаразово приймав рішення й ухвали.

5. У 2017 р. ймовірно тиснув на іншого суддю, аби той швидко та успішно прийняв рішення на користь його дружини. У 2016 р. вона притягувалася до адмінвідповідальності за правопорушення, як і донька судді у 2021 (в різних сферах права) – але обидві уникнули відповідальності.

6. У 2018 р. в Полтавській області порушував ПДР, перевищуючи швидкість за кермом.

7. У 2015 р. виправдав ексдепутата Луганської міськради Романа Ландіка від «Партії регіонів», якого засудили за жорстоке побиття моделі Марії Коршунової. Суддя Юрченко вирішив скасувати попередній вирок «у зв'язку з відсутністю в діянні останнього складу кримінального правопорушення».

Додаткова інформація:
‍
1. Одна з дочок кандидата – заступниця міністра інфраструктури з питань євроінтеграції, є фігурантом скандалу щодо тендеру Укравтодору на ремонт трьох ділянок траси М-05 Київ-Одеса за гроші Європейського банку реконструкції та розвитку. Її чоловік станом на 2018 р. був директором Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору й був замішаний в історії з привласненням бюджетних коштів.

1. В деклараціях про майно, доходи, витрати і зобовʼязання фінансового характеру за 2012-2014 рр. Новікова не задекларувала жодного обʼєкта нерухомості, придатного для проживання в ньому, який би належав їй на праві власності чи користування. При цьому у 2015-2019 рр. вона вказала, що з 01.01.2013 року їй на праві користування належала квартира площею 101,5 кв.м у м. Харкові, власником якої є її матір. Разом із тим, вказані відомості не відображені у декларації за 2013 р.
‍
2. Чоловік кандидатки неодноразово купував автомобілі за ціною, нижчою за ринкову і потім подавав їх дорожче. Ймовірно, йдеться про свідоме заниження вартості майна. Зокрема, у декларації 2016 р. суддя зазначила, що її чоловік того року придбав автомобіль Nissan Qashqai, 2007 р.в. за 100 тис. грн, що на той час складало близько 3760 доларів США. Ринкова вартість такого автомобіля аналогічної тоді становила $13,000-$14,200. Через рік це авто продали вже за 150 тис. грн. У 2017 р. чоловік знов купив новіший автомобіль цієї марки 2011 р.в., вартістю 149 тис. грн, а вже наступного року продав за втричі більшу суму. Ще одне авто купив чоловік кандидатки у 2017, а продав у 2019 – Toyota Camry, 2013 р.в. і знову продав за більш як втричі вищою ціною.

3. В деклараціях, поданих за 2015-2019 рр., суддя вказала, що з 01.01.2013 року їй, а з 01.03.2015 року її чоловікові на праві користування належала квартира площею 101,5 кв.м у м. Харкові. Водночас у декларації за 2019 р. відсутня інформація про власника майна, а також право користування чоловіком вказаною квартирою. Крім того, у 2015-2019 рр. суддя не задекларувала право користування її дітьми зазначеною квартирою. В деклараціях відображала нерухомість – а саме квартиру у Харкові, житловий будинок площею 195,6 кв.м (вартістю 1 млн грн) та земельну ділянку площею 1000 кв.м (вартістю 81 тис. грн) в с. Мала Данилівка під Харковом – як власність батьків, якою суддя користується. Доходи батька кандидатки невідомі, а доходи матері потребують пояснення.

4. Суддя неодноразово ухвалювала рішення, перебуваючи на навчанні. Зокрема 22.02.2018-23.02.2018 р. суддя брала участь у науково-практичному семінарі у м. Києві та водночас ухвалила 2 судових рішення (ухвала №922/260/18 від 22.02.2018 року; ухвала у справі № 922/3984/17 від 22.02.2018 року). У 2016 році проходила навчання для суддів і водночас ухвалила принаймні 18 судових рішень

5. У декларації доброчесності за 2016 р. суддя зазначила, що не здійснювала вчинки, які можуть мати наслідком притягнення її до відповідальності. Втім, Єдиний державний реєстр судових рішень містить постанову у справі № 638/6075/16-п, відповідно до якої кандидату було притягнуто до адмінвідповідальності за порушення ПДР, внаслідок якого сталося походження її власної та ще однієї автівки. Однак в апеляції суддя скасувала свій вирок.

Додаткова інформація:
‍
1. Кандидатка є членом ГО «Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів». Ця організація  однією з тих, які звернулися з відкритим зверненням до Президента України, в якому закликали ветувати закон № 1635-ІХ, що запровадив відкритий конкурс на посади у ВРП, в якому кандидат бере участь.

2. Сама суддя, її чоловік, син, батьки та брат регулярно відвідували територію РФ після березня 2014 р.

1. У декларації за 2013 рік кандидатка не вказала жодного обʼєкта нерухомого майна, яке перебуває у її власності чи користуванні. Проте у 2015 році суддя Коваленко зазначила, що ще з 2009 року вона користується квартирою площею 48,82 кв.м.
‍
2. У 2013 році мати судді, маючи дохід у 87 457 грн, набула у власність авто Toyota Rav-4 2013 року випуску вартістю 317 731 грн. Викликає питання наявність у матері кандидатки коштів на придбання такого авто.
‍
3. Суддя наполягає, що не підтримує стосунків зі своїм батьком, громадянином РФ, проте у 2011 році вона оформила на себе його авто Volkswagen Passat, а також після цього видала батькові довіреність на користування цим автомобілем.

4. Ухвалювала рішення у ймовірному конфлікті інтересів. Кандидатка перебувала у шлюбі з Бершадським С.М. Шлюб було зареєстровано 01.12.2020, а 07.02.2022 його було визнано недійсним рішенням Кіровського райсуду Кіровограда на підставі заяви кандидатки. За даними реєстру судових рішень кандидатка та Бершадський неодноразово перетиналися у судових справах. Чоловік був арбітражним керуючим чи приватним виконавцем (№912/108/20, №912/3485/19, №912/1445/17, №912/873/19, №912/1756/19).
‍
Додаткова інформація:
‍
1. Торік її чоловіка, арбітражного керуючого, наказом Міністерства юстиції було позбавлено права на здійснення відповідної діяльності та анульовано його свідоцтво – як дисциплінарне стягнення.

1. У 2012 році ВККС направляла рекомендацію до Вищої ради юстиції про звільнення з посади Котелевець, вбачаючи у її діях ознаки порушення присяги судді.  Підставою для рекомендації стало те, що у березні 2010 року при розгляді справи про ДТП суддя безпідставно не врахувала результати судової експертизи, а потім прийняла рішення про зменшення компенсації потерпілому. Хоча рекомендацію було відхилено, для ВККС її порушення були достатньо серйозними, щоб пропонувати звільнення.
‍
2. У декларації за 2015 рік, суддя вказала, що 05 травня 2007 року її чоловік набув право власності на автомобіль Chevrolet Aveo 1500 куб.см. 2007 року випуску. Попри те, що автомобіль з'явився в родині кандидатки ще у 2007 році інформація про нього була відсутня в деклараціях до 2015 року. Аналогічно й інший автомобіль чоловіка (ВАЗ 21099 2002 р.в.), яким він володів з 2002 року був відсутнім у деклараціях судді за 2012-2014 роки.

Додаткова інформація:
‍
1. У 2014-2015 роках була членкинею Ради суддів України. Під час розгляду питання про обшуки, які були проведені органами правопорядку в ОАСКу Рада суддів тоді заслухала Павла Вовка та інших суддів і вирішила, що ці обшуки свідчать про «посягання на незалежність органів судової влади». Кандидатка публічно не висловлювала свою незгоду з таким рішенням Ради суддів.

1. Суддя часто не декларував належне йому майно. У майнових паперових деклараціях за 2011-2015 роки суддя не декларував своє право користування квартирою загальною площею 65,5 кв.м. в м. Київ, де він має зареєстроване місце проживання з 2001 року, та право користування квартирою загальною площею 100,8 кв.м в м. Чернігів, де він фактично проживає з 2011 року. Відповідно до майнової декларації за 2011 рік, суддя мав майнове право на земельну ділянку загальною площею 14500 кв.м в Козелецькому районі Чернігівської області. Проте в майновій декларації за 2012 рік не відображена ані ця земельна ділянка, ані дохід від її відчуження.
‍
2. Відповідно до майнової декларації за 2019 рік, суддя з грудня 2019 року має право користування легковим автомобілем Volkswagen Touareg 2012 року, який належить його батькові та нібито був придбаний за 47 800 грн. Утім, станом на грудень 2019 року ринкова вартість такого авто становила близько 23-33 тисяч доларів США, тобто від 820 000 грн до 1 182 000 грн, що щонайменше в 16 разів перевищує задекларовану суму.
‍
Додаткова інформація:
‍
1. Як випливає з майнових декларацій судді за 2014-2021 роки, за весь цей час у його власності перебувала лише земельна ділянка загальною площею 1000 кв.м в м. Остер Козелецького району Чернігівської області. Натомість суддя зареєстрований та проживає в нерухомості, яка належить його матері. Навіть після розлучення із дружиною у 2015 році кандидат до 2018 року включно користувався автомобілем, що зареєстрований на неї, а з 2019 року користується автомобілем, який зареєстрований на його батька. А тому виникають питання щодо можливої навмисної реєстрації кандидатом майна на родичів.

1. Кандидатка не перешкоджала масовим порушенням порядку щодо автоматизованого розподілу справ Вищого господарського суду. Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України розслідував справу щодо втручань в автоматизовану систему документообігу суду та тиску на суддів Вищого господарського суду, у якому з 2011 по 2018 рік працювала суддя Попікова. Слідство виявило понад 10 000 випадків «безальтернативного розподілу» на одного суддю та понад 10 000 випадків внесення неправдивих відомостей у систему авторозподілу щодо можливості участі судді у розподілі. Ольга Попікова не могла не знати про таку практику у суді, в якому вона пропрацювала 7 років, а відсутність будь-яких дій з її боку свідчать про те, що вона толерувала такі порушення закону.
‍
2. В майнових деклараціях за 2010-2013 рр. суддя не задекларувала жодного об’єкта нерухомості, придатного для проживання в ньому, який би належав їй на праві власності чи користування. У 2015 р. вказала, що з 21.10.2003 року користується квартирою площею 80,02 кв.м у м. Києві, власником якої є її батько, але така інформація відсутня в деклараціях 2010-2013 рр.

3. 01.07.2019 року набула право власності на квартиру площею 83,4 кв.м в м. Києві, однак в декларації 2019 р. не надала інформацію про її вартість. Варто зауважити – відповідно до інформації з вебресурсів з продажу нерухомості, станом на липень 2022 року вартість квартири площею 80-92 кв.м в тому ж будинку варіюється в межах 179 000-276 000$.

4. В декларації за 2020 р. кандидатка зазначила, що подарувала гроші в сумі 5 616 000 грн. За 2020 рік загальна сума заощаджень судді станом на дату подарунка становила 2 129 733 грн.: 71 000 доларів США та 136 053 грн., а загальна сума доходів була 1 964 225 грн. Отже, існують обґрунтовані сумніви щодо законності джерел походження подарованих суддею коштів.

1. 19-20.12.2018 року відбувся XVI позачерговий з'їзд суддів, під час якого членами Вищої ради правосуддя були обрані Лариса Іванова, Світлана Шелест, Олег Прудивус та Наталя Краснощокова. Особливістю цього з'їзду стало те, що імена чотирьох нових членів Вищої ради правосуддя стали відомі ще 18 грудня, напередодні їх обрання.

За інформацією журналістів, за годину до з’їзду суддів у приміщенні КАС ВС провели зустріч, аби обговорити спільну позицію щодо подальшого голосування, у якій брав участь суддя Олександр Сасевич.

Участь суддів у подібних зустрічах задля попереднього узгодження кандидатів та забезпечення голосування за них не відповідає принципам проведення відбору на посади та підриває довіру до незалежності обрання членів ВРП.
‍
2. Відповідно до електронної декларації за 2015 рік дружина судді з 2013 року має право користування земельною ділянкою площею 1000 кв.м, проте в паперових деклараціях за 2013, 2014 та 2015 роки ділянка відсутня.

3. Відповідно до декларації за 2013 рік та у наступних деклараціях вказує у власності з 2012 року авто Suzuki SX4 2012 р.в. Вартість авто вказана 149 900 грн. Враховуючи те, що вартість авто на 100 грн менша, існують обґрунтовані підозри, що така вартість була занижена, щоб уникнути фінансового моніторингу, що проводиться на операції понад 150 000 грн.

4. У деклараціях за 2020-2021 роки суддя не зазначає вартість майна, яке перебуває у власності, зокрема:
– земельної ділянки у 2500 кв.м у Волинській області
– квартири 71,3 кв.м у м. Львів
– квартири 92,9 кв.м, Львів
– паркомісця 39, 13,9 кв.м
– паркомісця 28, 13,4 кв.м
– комори, 5,1 кв.м.
‍
Додаткова інформація:
‍
1. За інформацією журналістів, суддя Олександр Сасевич головував у колегії суддів, ухвалила постанову про визнання протиправним та скасування висновку Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, яке було прийнято в межах перевірки судді Львівського апеляційного адміністративного суду Мар’яна Кушнерика в рамках люстрації. ДПІ встановила, що спосіб життя судді Мар’яна Кушнерика не відповідає доходам, отриманим законним шляхом. Мар’ян Кушнерик оскаржив цей висновок у суді, а колегія суддів за головуванням Олександра Сасевича задовольнила позов. Це рішення стало першим випадком, коли суддя успішного оскаржив висновок стосовно люстрації.

1. У 2009 році суддя придбав 2 земельні ділянки у с.Гнідин Бориспільського району площею 14 соток за 117 000 грн, або 15 194 доларів за курсом на цю дату. Тобто 1085 доларів за одну сотку землі. У квітні 2009 середня ринкова ціна на сотку землі у цьому районі була близько 4 077 доларів, тобто у 4 рази вище ніж та, за яку придбав суддя.
‍
2. Загальні доходи судді за 2000 - 2015 роки без вирахування податків склали 1 206 167 грн. Якщо врахувати задекларовані витрати на придбання майна у 2009 році — 541 000 грн та задекларовані витрати судді на будівництво будинку — 1 185 000 грн (разом 1 747 167 грн), то ці витрати значно перевищують його доходи за 2000 - 2015 роки. І це перевищення не покривається задекларованим подарунком від батька на загальну суму 280 000 грн.

3. Відповідно до декларації судді 29.07.2020 дружина кандидата придбала автомобіль SUZUKІ SX4 2018 р.в. за 300 000 грн. Водночас відповідно до сайтів продажу автомобілів на цей момент такий автомобіль коштує вдвічі дорожче.

Додаткова інформація:
‍
‍1. У 2010 році стягнув з журналістки Ольги Сніцарчук 20 тисяч грн моральної шкоди, начебто завданої депутату Юрію Буту. Пан Бут був однією з перших «тушок», коли після перемоги Януковича на виборах зрадив своїх виборців і перебіг до партії регіонів. Журналістка резонно назвала Бута «відщепенцем від коаліції». Розлючений депутат подав на Сніцарчук до суду, звинувативши її в тому, що «став нервовим та подразливим, став зриватись на рідних і близьких, почали турбувати безсоння, сильний головний біль, зник апетит, знизився життєвий тонус, з'явився стан депресії». Суддя Усик став на бік депутата і покарав журналістку.

2. До Вищої ради правосуддя за 2019-2021 роки на суддю Усика надійшло 50 скарг. Проваджень по них не відкрито, однак кількість є значною.

1. 20 червня 2015 року суддя та його син набули право спільної власності на квартиру площею 103,4 кв.м. в Одесі на підставі розпорядження органу приватизації №250232. Через 4 роки на сайті центру журналістських розслідувань NIKCENTER була опублікована стаття під назвою «Суддям - квартири, одеситам - закон, відповідно до якої Калараш отримав ордер у 2014 році на квартиру площею 103,4 кв. м., яка відповідно у 2015 році була приватизована. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» з 2010 року гарантується право судді лише на службове житло. Виведення квартири з фонду службового житла вимагає його поповнення для забезпечення житлом інших осіб, які потребують службового житла. А це означає, що таке житло забирається від багатодітних сімей, уразливих категорій населення, військовослужбовців тощо, які багато років перебувають у черзі на отримання житла.

2. Був членом Ради суддів, яка заблокувала реформу ВККС у 2019 році.

Додаткова інформація:
‍
1. Згідно з повідомленням Верховного Суду на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook, офіційним сайтом Верховного Суду, а також відповідно до інформації з документів, поданих суддею для участі у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя, з 4 березня 2022 року дотепер суддя мобілізований до Збройних Сил України до Сил Територіальної оборони.

1. Допускав розбіжності та не вказував інформацію в деклараціях. Відповідно до ресурсу YouControl, матір  є власницею трьох квартир в елітному районі Києва.
‍
2. Ухвалював рішення, перебуваючи на навчанні: у 2013 році (щонайменше 21 судове рішення за його фактичної відсутності на робочому місці), у 2017 році (12 ухвал та постанов).

3. У 2011 році в складі колегії суддів Донецького апеляційного адміністративного суду залишив без змін рішення про заборону проведення будь-яких демонстрацій, мітингів, інших масових заходів в м. Донецьку 24.08.2011 року.

Додаткова інформація:
‍
‍1. Кандидат є членом ГО «Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів». Ця організація  однією з тих, які звернулися з відкритим зверненням до Президента України, в якому закликали ветувати закон № 1635-ІХ, що запровадив відкритий конкурс на посади у ВРП, в якому кандидат бере участь.

2. Колегія Донецького апеляційного адміністративного суду, за головування кандидата, постановила протиправним проведення так званого референдуму на території Донецької області щодо підтримки державної самостійності так званої Донецької народної республіки. Ухвалення цього рішення відбулося в період, коли значна територія Донецької області та більшість адміністративних будівель у Донецьку були захоплені незаконними формуваннями, контрольованими Росією. Це очевидно створювало великий ризик для життя та здоров’я суддів, які його ухвалювали, в тому числі й Миколи Гімона. Таким чином кандидат продемонстрував мужність та послідовність у відстоюванні українського закону та територіальної цілісності України.

1. У 2013-2014 роках суддя не задекларувала жодного об'єкта нерухомості, де могла б проживати у м. Тернопіль. До 2016 року вона працювала в Господарському суді Тернопільської області. Проте протягом цього часу суддя декларувала лише місце реєстрації у м. Львові. У електронній декларації за 2015 рік суддя зазначила житловий будинок 74 кв.м у Львові на праві користування, дата набуття права 01.01.2014. Проте цей будинок суддя не вказала у паперових деклараціях за 2014, 2015 роки у розділі III «Відомості про нерухоме майно».

Крім цього, суддя зазначила у майнових деклараціях до 2021 року неправильні дати початку користування нерухомим майном: замість дати початку (коли таке право виникло у неї) вказала дати, коли право виникло у власників нерухомості. 

У деклараціях за 2017-2018 року суддя не задекларувала повну інформацію щодо квартири у Житомирі, право на користування якою було у її чоловіка. Суддя повідомила нам, що її колишній чоловік на її прохання відмовився надати відповідну інформацію. Можливо це пов’язано із його професійною діяльністю.

2. Також у своїх деклараціях суддя зазначила низьку вартість автомобіля BMW X1 2012 р.в., яким вона користується і власником якого є її батько. Вартість на момент набуття права власності 231 652 грн. Це викликало сумніви, адже навіть вживаний такий автомобіль на той момент вартував щонайменше 779 800 грн.

Суддя надала пояснення та копії документів, які підтверджують митну вартість автомобіля 231 652 грн. Як пояснює суддя, така низька вартість пов'язана з тим, що автомобіль мав пошкодження (на підтвердження надано фото).

1. Суддя володіє автомобілем Lexus RX200T 2015 року, який начебто купила за 750 тисяч грн, або ж 26 731 USD (за офіційним курсом НБУ на той час). Проте така низька ціна на дану автівку преміумкласу викликає значні сумніви. За кілька місяців до того суддя придбала ще один Lexus ES 300H 2015 року випуску за 420 тисяч грн, що також мало відповідає ринковим цінам на такі авто.
‍
2. У 2020 році кандидатка вказала, що має право користування на будинок площею 114 кв.м у Миколаєві, проте Бондаренко не задекларувала право власності чи користування на земельну ділянку, на якій знаходиться дім.

3. У декларації доброчесності за 2021 рік суддя приховала факти адміністративних правопорушень під час керування автомобілем.

4. Суддя Бондаренко ухвалювала рішення, не перебуваючи на робочому місці. 7 грудня 2017 року вона проходила навчання суддів в Одесі. Водночас в цей день суддею була винесена ухвала у справі, розгляд якої здійснювався у Миколаєві.
‍
Додаткова інформація:
‍
‍1. Брат судді – громадянин РФ, а сестра періодично здійснює туди поїздки.

2. Кандидатка має дочку, Катерину Невзорову. Відповідно до даних системи YouControl особа з ПІБ Невзорова Катерина Дмитрівна є власницею 45 об'єктів нерухомості, більшість з них це земельні ділянки біля Києва. Якщо це відповідає дійсності, то виникають питання щодо джерел походження коштів для придбання стількох об'єктів нерухомості.

3. У власності кандидатки була ⅕ будинку у м. Миколаїв площею 135 кв.м. Право власності вона набула через рішення суду. Позов до Центрального райсуду Миколаєва був поданий 13.11.2014 і цього ж дня він відкрив провадження. Рішення було прийняте вже за місяць - 15.12.2014. Оскільки справу розглядав суд, чиї рішення можуть переглядатись кандидаткою як суддею апеляційної інстанції виникає сумнів чи така оперативність не зумовлена використанням нею свого статусу судді.

1. У деклараціях суддя не зазначала користування членами сім'ї нерухомим майном. В паперовій та електронній деклараціях за 2015 р. вказала різні відомості про розмір доходу. Згідно з першою, її сім'я того року дохід не отримувала, а згідно з другою – отримала 15 976 грн соціальних виплат.

2. Суддя Бокова, її донька та батьки часто відвідували тимчасово окупований Крим після березня 2014 року. Вона та її близькі родичі володіють майном на тимчасово окупованій території.

3. Порушила права українського товариства, не повідомивши їх належно про розгляд справи проти них у білоруському суді. 15 липня 2020 суддя своєю ухвалою констатувала, що виконала судове доручення Економічного суду м.Мінська про вручення ТОВ «Двадцятий квартал» ухвали цього суду від 02.03.2020 у справі №384-15/2019. ТОВ «Двадцятий квартал» тричі викликалось у судове засідання, але усі ухвали суду повернулись з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання». Тобто судді було достеменно відомо, що фактично ТОВ «Двадцятий квартал» не був належно повідомлений про виклик на судове засідання.

Додаткова інформація:
‍
‍1. У мотиваційному листі суддя зазначила, що «судова реформа… знекровила судову владу, позбавляє суддів права та можливості кар’єрного зростання, створює виправдання для системного зазіхання на суддівську незалежність та недофінансування судів».

2. Ймовірно, суддя має зв'язки із депутатом багатьох скликань, співзасновником Партії Регіонів, екс- в.о. прем'єра Юхимом Звягільським, який також був керівником «Шахти імені О. Ф. Засядька». Суддя з 1997 і до 2012 року працювала на  цій шахті й у 2010-2012 очолювала її юридичну службу. Також на шахті працював її батько. За нашими даними дружина Звягільського видавала довіреність кандидатці Боковій представництво її інтересів. А після того, як вона стала суддею, ще двічі видавала таку довіреність її батькові.

1. Мінімум тричі патрульна поліція складала постанови відносно Батрин про притягнення до адмінвідповідальності через порушення Правил дорожнього руху, які були скасовано судом. Імовірно, суди могли стати на бік своєї колеги та сприяти в уникненні нею відповідальності (№760/5629/17, 759/3879/18, 760/5924/20).

2. У декларації за 2021 рік Батрин вказала, що у 2018 набула право користування квартирою площею 108,6 кв.м., вартість якої складає 2 123 037 грн. та машиномісцем в підземному паркінгу площею 20,1 кв.м., вартість якого складає 382 075 грн. Однак власницею майна є колишня свекруха кандидатки, Теремецька С. О., з сином якої вона розлучилася у 2007 році. За даними аналітичної системи YouControl машиномісце знаходиться в будинку, який розташований за адресою м.Київ, вулиця Полтавська, 10. Можна припустити, що квартира знаходиться у тому ж будинку. За вказаною адресою розташований житловий комплекс бізнес-класу «Златоустівський», що неподалік станції метро Лук’янівська. Двокімнатна квартира площею 110 кв.м. станом на серпень 2022 року коштує 320 000 $ або 11 895 910 грн.

Також відповідно до інформації з аналітичної системи YouControl ця колишня свекруха кандидатки є власницею 6 квартир, розташованих у м. Харкові. Тільки протягом 2003-2005 років Теремецька С.О. купила 4 квартири. Таким чином, майно було набуто в той час, коли Батрин перебувала у шлюбі (2002-2007) та працювала на посаді судді.

Інша інформація, що може бути важливою для оцінювання кандидатки:
‍
‍1. «Слово і діло» повідомляло, що суддя Батрин О.В. постановила ухвалу, якою обрала запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, а саме обов’язку здати закордонний паспорт, стосовно начальника департаменту громадської безпеки Нацгвардії Володимира Гриняка, який підозрювався в організації штурму Майдану 18 лютого 2014 року. Суддя відмовила у задоволенні клопотання прокурора про встановлення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, хоча підозрюваний не відповідав на дзвінки та не з’являвся за повісткою до слідчого.

1. З 2013 року працює суддею Олевського райсуду, але в деклараціях за 2012-2019 рр. не задекларував жодного об'єкта нерухомості у власності чи користуванні, придатного для проживання за основним місцем роботи. Натомість кандидат вказував, що проживає за місцем реєстрації – у Львові, а це є малоймовірним, адже відстань від Львова до Олевська становить понад 380 км.

2. У 2018 р. отримав у подарунок від матері квартиру у Львові вартістю 422 990 грн. Під час співбесіди 25.01.2019 р. надав пояснення, що батьки придбали її у 2015 році. Пояснень потребує походження коштів на придбання квартири.

3. Без поважних причин порушив встановлені законом строки розгляду понад 10 справ щодо керування авто в стані сп’яніння, що призвело до уникнення порушниками відповідальності за правопорушення у зв'язку із закінченням строків.

Додаткова інформація:
‍
‍1. Кандидат неодноразово зазнавав тиску зі сторони голови суду та інших суддів, однак не піддався впливу, а протидіяв йому.